На чорнім покривалі неба,
Намистом з перлів зорі розсипа.
Мов юнка шепотіла,-що не треба.
І ніч чарівну квітень обійма.
Бруньки набрякли наче груди.
Ось зеленню зірвуться день-на день.
І ллється спів пташиний звідусюди.
П*янієм від повітря і пісень.
Життя з глибин на гору рветься.
Сік капає із зламаних гілок.
Весна нам сонцем лагідним сміється.
Багато планів,задумів,думок.
І просить рук земля,щоб народити.
Квітують квіти в теплому промінні.
І хочеться писать,творить і жити.
Любов і ніжність на душі й в сумлінні.
З теплом весняним в ці квітневі ночі.
Як скрипка грає,циркулює кров.
Весна красуня заглядає ніжно в очі.
Дає наснагу,пристрасть і любов.
приємно 
