Я сьогодні прокинулась рано,
І зустріла світанок з журбою.
День цей - свято твоє,ветеране.
Але я не побачусь з тобою...
Так,здається терпець обірвася.
Так,я стала втрачати надію.
День святковий від люду ховався,
Шкода, я з цим нічого не вдію.
Де загублена та перемога,
Що життям здобував ти, мій діду?
Загубилась до світла дорога,
Замість радощів в нас панихіда.
Нащо прадід палав мій у танку,
Воювавши за спільну свободу?
Той, кому довіряв до останку,
Ворогом став для усього народу.
Ти пробач нам свій сум,ветеране.
І не плач у зіпсоване свято.
Скоро наші загоються рани,
І врятуєм тебе ми від ката
