Скільки сліз залишилось ще в тобі ?
Маленька княжна Жезабель
Правнучка Ярославни
Скільки мрій ходить поряд з тобою ?
Й так багато не знаних речей
Твої батьки й прабатьки славні
Та тобі судилось срібною ложкою
Їсти мед в маєтку богом призабутому
Колись гучному та людному
Не журись Жезабель , янголи з тобою
Бо ж не дарма ти є Ярославни родичкою
Ще юною , світлою , в гріху родженою та гріхом не згубленою
Знай сади знов розквітнуть
І чистою стане долі ріка
Скаламучена колись нечестивими …
… і прочиниш у залах вікна
У сукні весільній чарівною нареченою
А поки що на здоров’я й смачним хай буде
Мед з ложки срібної
Споживаний тобою
У призабутім богом маєтку
Жезабель правнучка Ярославни
![Андре Ільєн*: JezabeL [правнучка Ярославни] - ВІРШ](/img/logopart2_ua.gif){kind=small}
