Я подихом торкнусь твоїх долонь.
Тікай!
Не маю сили втримати в душі своїй вогонь...
Це полум'я із почуттів до тебе
Мене вже огортає, наче птаха небо.
І скільки я протримаюсь - не знаю.
Дивлюся я у озеро твоїх очей.
О, скільки ще недоспаних ночей мене чекає?
Не знаю.
Ходити слідом за тобою заважають крила ночі!
Та я й не йду...
І не тому що горда. Ні.
Я засинаю.
І бачу тебе уві сні.
Отак минають мої дні...
Але якщо захочу
Я ангелом небес за спиною твоєю
Буду літати.
Від скрути і смутку тебе захищати.
Навіщо? Не треба мене питати.
Захочу і буду.
Чому? Бо кохаю...
Так палко і ніжно!
І лиш на мить!
Не питай чому плачу.
Серце болить.
