10.08.1992
Закон 40.Преамбула
Кожний раз коли Людина чи будь-яка інше розумне створіння Хомо вважає, що Царство Життя замикається тільки на нього, то воно мимоволі потрапляє у лабети ситуації, з якої виходу в межах світогляду цього створіння немає.
Це говорить лише про те, що це створіння є самозакоханим, що воно стає чи вже стало на шлях самоліквідації, бо саме через такі обставини свого світогляду воно потрапляє у тупиковий напрямок розвитку.
Кожне розумне створіння повинне рано чи пізно зрозуміти, що не може існувати щось у Всесвіті чи у Космосі в єдиному екземплярі. Будь-яке явище, а особливо Життя, завжди створюється НадВищим Розумом не як унікальне явище, а як модифікація вже існуючого явища. Окрім цього слід враховувати і те, що ніщо, ніколи та ніде не створюється заради самого процесу Творіння. Все завжди має Мету.
Зі стародавніх часів людина питала себе та Бога: "Навіщо я існую?" Бог мовчав. Сама ж людина ще не здатна була зрозуміти, що її питання до Бога завжди передчасні.
Іншими словами: кожен у Житті завжди повинен бути готовим отримати відповідь на головне питання свого Буття: "Навіщо я існую? Куди ми ідемо? Хто ми?" Але відповідь він почує та отримує тільки тоді, коли буде готовий до цього.ЗАКОН
Кожний представник кожної Цивілізації будь-якої площини, Світу, агрегатного стану та будь-якого прояву Життя завжди існує до певного моменту як первісна форма Вищого Розуму.
Для певного створіння Розуму стан Вищого Розуму є станом Імаго.
Висновок 1.
Для Хомо Сапієнс сапієнс НадВищий Розум є Імаго його існування.
Висновок 2.
Враховуючи, що Хомо Сапієнс сапієнс є створінням багатомірним, його Імаго є багатомірним/багатогранним. Тому Шлях до Імаго для Людини є шляхом засвоєння агрегатних ніш, відведених для неї Творцями.
Висновок 3.
Ніколи та ніхто ще не міг уявити чому та на скільки глибоко сидить так звана боротьба Добра та Зла в Хомо Сапієнс.
Все, що пов'язане з біологією Хомо, є представником Зла, все, що пов'язане з Тонкими агрегатними станами, є представником Добра. Але все це в Людині переплетене, взаємопроникле та взаємопов'язане, бо саме така структура суті Людини дає йому можливість крокувати шляхом до Імаго, долаючи саму себе.
Для Людини, як Носія Життя/Розуму, завжди є початком Нуль Вертикальна Раса, а закінченням, тобто станом Імаго, є Абсолют. Але кількість Вертикальних Рас від 0 до Абсолюту у різних Світах, Цивілізаціях і навіть для індивідуумів різне.
*******
"Хіба Пан помер?" 300 х 440;
монотипія; 03.07.1976
Я зрозуміла , що про людину, ніби не безнадійна. Проте прогуглила той термін і там без варіантів про комах (а я написаному вірю, не як Козьма Прутков
Левчишин Віктор відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Є одна особливість людського спілкування, про яке не задумуються навіть просунуті вчителі - ми всі спілкуємось вербально. Вербальність в цілому достатньо кондова система, хоча, як я вже комусь тут казав, англійці кожний рік видають словники нових слів англійської мови, що показує динамічність та живучість цієї мови. За межами звичного людського спілкування існує Віртуальне спілкування, яке примітивно можна назвати Телепатією. В цій формі відбувається спілкування практично всіх Носіїв Життя/Розуму, окрім Людини. Не будемо сперечатися стосовно того, що Людина колись мала такі здібності чи тільки починає їх засвоювати. Головне інше: коли відбувається переклад комплектів спілкування із Віртуальності у Вербальність, то завжди приходиться визнавати, що Вербальність дуже примітивна стосовно Віртуальності. Одним із засобів є пошук певних слів, термінів чи навіть концепцій у Вербальності, які найближче підходять до того, що мається на увазі у Віртуальності, перо що там "говориться". Випадок Імаго - яскравий приклад до моїх цих слів.
Левчишин Віктор відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пані, Ви мене дивуєте. Мова іде не про людину, а про Людину у її розвитку. Це відповідь на питання: "Куди ми ідемо". Та про це багато вже і різноманітно говорив.
