Кожен для себе обирає шлях.
Кожен обирає його по-різному,
Тільки лиш згодом розумієш той жах,
Що шлях ти обрав не із розуму чистого.
Тобі кричали – ти не чув,
Мовчав,сміявся угарав,
Лиш потім зрозумів той сум,
Але, нажаль, пізно згадав.
Мене ким хочеш називай:
Занудою, штундою, ботаном.
За кого хочеш мене приймай,
Але не стань тупой примарой.
Ти проживеш своє життя,
Як схочеш, безперечно.
Можливо ти ще зрозумієш суть,
Але це буде пізно й недоречно.
