Ми пісень співаєм різних, –
Той притупнув, той присвиснув,
А вона повірила у щось.
І про радість, і про муку,
Про любов і про розлуку,
Є пісень багато про ніщо.
Є пісні на всяк випа́док,
Так, щоб просто не мовчати,
Так, щоб заспівати що-небудь,
Тралі-валі, тралі-валі
І так далі, і так далі, –
«Не забудь, кохана, не забудь.»
Всі, кому не лінь, співають,
Всі тепер пісні складають,
Кожен знає успіху секрет.
Струни пальці нам кривавлять,
Та кров з пальця, – то не пісня,
Як сказав колись один поет.
І ви, напевно, пісні такі чули –
Хтось там, десь там, колись там комусь…
А, якщо чули, то, мабуть, забули,
І нагадати я вам не берусь,
Бо, як там далі, я не пам’ятаю,
Чим скінчи́лось, і сталося що,
Я просто ще одну пісню співаю
Про ніщо…
28.06.1995
ID:
530937
Рубрика: Поезія, Сатира
дата надходження: 19.10.2014 08:37:42
© дата внесення змiн: 19.10.2014 16:33:53
автор: Олександр Шевченко
Вкажіть причину вашої скарги
|
