Не удачників ще є
Їм й зозуля не кує
І сумне в них навіть свято.
І таких ще скрізь багато.
Дощик плаче, не іде
І троянда не цвіте
Соловейко не співає,
А душа чогось чекає.
Може щастя відчуття,
Задоволень для життя
Від кохання і любові
Й теплоти у дружнім слові.
Від досягнення мети,
До якої важко йти
Та від затишку родини,
Що залежить й від дружи
Та від власних діточок,
Що ще ходять в дитсадок
Та які уже працюють,
А не швендяють й нудьгують.
Від заможності сім’ї
Чи від бідності її,
Тільки б гідність не втрачала,
Чесно завше працювала.
Тож радіймо щастю жить,
Вдруге нам це не зробить,
Тут удача нас чекає,
Щастя в піжмурки ще грає.
11.01.15.
