Горобець,
Стрибунець
Не одну годину
Скрізь шукав зернину.
Облітав,
Заглядав
І не міг присісти,
Щось шукав поїсти.
Осмілів
Й залетів
До курей благати
Їсти трохи дати.
Півень дав
Все, що мав,
Три смачних зернини,
Щоб за три години
Той навчив
Як “жив-жив”
Весело співати,
Пташник розважати.
Горобець,
Стрибунець
Вчити миттю взявся,
Та як не старався
Він “жив-жив”
Не навчив
Півника співати
Й став йому казати:
“Не сумуй,
Ти готуй
На обід зернини,
Вчитиму щоднини.”
Як не вчись,,
Як не пнись
Голос не змінити,
Хто б не взявсь учити.
Обдурив,
То зажив
Ця мораль панує
Й живота помпує.
26.07.05.
