Кожний у своєму житті, хоч раз, та й закохувався. Хтось в очі, які були дуже гарними і сяючими. Інший – у фігуру, бо параметри вважав ідеальними. А хтось закохувався у душу. Дивно, чи не так? Як можна закохатися у душу? Ти ж не бачиш її, не відчуваєш, не можеш оцінити. І виявляється, що не в красі справа. Бо вона може бути не справжня, штучна, як маска. Ти вдягаєш її вранці, а ввечері знімаєш. Виходить, що якщо ти закохаєшся у красу, то коли людина її втратить, ти її розлюбиш. Так буває і в житті…
А коли духовна краса підкорює тебе і бачиш у ній щось особливе, ось це цінно. Дивитися в очі і думати не про те, які вони гарні, а про те, яка особлива глибина в них ховається. Бо дуже важливо знайти людину, яку ти будеш просто кохати і об`єднувати вас буде не краса, а дещо більше, вище, могутніше.
Адже ми знаємо, Хто дав нам життя і для чого. То ж не роздавай себе на право і на ліво, а живи для одного, Хто потім і дасть тобі сім`ю.
