А чи нам можна поміняти долю,
Чи замінить життєві сторінки,
Засіяти зерном життя по полю,
Перепинити із крові струмки?
Чи зможемо радіти, коли спокій,
Спинити одержиму ворожбу,
Чи зможе в небо вознестися сокіл,
Який буває завжди на льоту?
Чи на святій землі Дніпро всміхнеться,
Чи згасне берегова ворожба,
Чи чайка наддніпрова усміхнеться,
Потоне у святім Дніпрі журба ?
Мій рідний краю, люба Україно!
Твої ми діти – воїни твої…
Тут наша доля – доля солов’їна,
Родина ми на цій святій землі!
Мудрі думки, Віталію! Гірка доля України з давніх давен... Завжди її хотіли полонити...Ось і зараз на нашу долю випала біда...
Тримаймося! Ми переможемо...
Щемні проникливі рядки. 
