Розправили листки каштани
І запалили на гілках свічки.
Які ж дерева ці весною гарні,
А особливо, як зі мною ти!
На кожній гілочці суцвіття
На вітрі в листі тихо майорить,
І це найкраще дерево на світі,
А особливо, як кохаєш ти!
Світанком сонячне проміння
На листі сяє в крапельках роси.
Які ж каштани в мить таку привітні,
А посмішка твоя – як дар весни!
Шумить у листі вітер тихо,
Люб’язно ніжить прохолода нас,
І так приємно чути шепіт милий:
„Кохаю я тебе” – в вечірній час…
17.05.2012 р.
