Галині Єрмошко, другині
студентських років
Голосієво! Юність моя
Як коли я, буває, згадаю
Голосієво. Ми юнаки.
Знов і знов все в душі оживає,
Ті далекі і близькі роки.
День і ніч солов'ї тут співали,
Нас п’янили травневі квітки,
Ой, як ніжно ми милих кохали,
Дарували із неба зірки.
Приспів
Голосієво, Голосієво,
Де лепечуть веселі струмки,
Тут коханням земля засіяна
І знаходять любов юнаки.
Голосієво! Верби, калина,
Дуб на вухо щось вишні шептав…
До сих пір там гуляє дівчина,
Яку я донестями кохав.
Нам зозулі тут весни кували
І палали серця у вогні.
Нас на щастя боги цілували -
То були незабутнії дні.
Як згадаю, то щиро радію…
Голосієво - наші роки.
Тепер інші шукають там мрію,
Хай щастить вам завжди, юнаки!
Приспів
10 травня 2009 року