Раптовий спалах. День вночі.
Нестримність вражень - хаотичність дій,
віднайдено загублені ключі
від ланцюгів із праведних надій.
Пробудження від сну
з ранковим сонцем знайденим в повіках,
чекай єдину таїну
в блаженства непостійних ріках.
І втрачені слова давно
вуста скріпила рідна німота,
як кадри чорно-білого кіно
неперевершена емоцій простота...
Заплутані фантазії у вузол почуттів,
розкидані як пазл по столі,
зізнайся - ти ж таки хотів
знайти долонюв забуття імлі...
Чорнило спогадів розлито у рядки
з папером злито в ідеалі,
дитячі поцілунки і чужих чутки,
як доленосні із життя скрежалі.
Я зможу відшукати в хаосі систему
вхопить її незрячими руками,
привести в ліс що з райського едему
приніс сюди...Із власними думками....