Красиве галилейське місто Назарет
Переказ давніх літ донині береже.
Там у трудах, у молитвах безперестанних
Жили Йоаким і його дружина Анна.
Їх скроні срібними снігами замело,
І сили слабшали, і в зморшках все чоло,
В благочестивій старості нема опори,–
Бездітним світ прийдеться їм покинуть скоро.
Старих людей цих дошкуляв таємний сум,
Лились горючі сльози від журливих дум,–
Христа пришестя не побачить покоління,
Коли здійсниться їм розплата неодмінно.
Вони підносили до Бога молитви,
Щоб дарував дитя, й обітницю дали:
Як народити дитинча дарує змогу,
Вони його посвятять на служіння Богу.
Нарешті зглянувсь над молитвами Творець,
Печалям чесних старців Він поклав кінець.
Солодким сном здавалися здійснéнні мрії –
В них народилось немовля, дочка Марія.
Мов райське бачення осяяло їх дім,
Здавалось, ангели загостювали в нім,
Забулися скорботи, швидко дні спливали,
Марія в батьківській любові підростала.
Володарка й надія всіх людей зроста,
І має народити Господа – Христа.
Різдво це всій Вселенній радість сповістило
І сонце правди всім народам засвітило.
31.01.2012 р.
