Минуло вже багато років,
А пам"ятаєш, як все бУло?
Твоїх несмілих перших кроків
Я вже ніколи не забуду.
А пам"ятаєш парк, собаку,
І перший в губи поцілунок,
Тих щирих почуттів ознаки -
На нашій долі візерунок.
Як швидко рОки промайнули
Від тихих слів твого зізнання,
Як душі наші потонули
В обіймах справжнього кохання!
Іринко, я знаю, ви читали цей вірш, http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478190
але, (в березні наступного року у нас з чоловіком буде 38 років, це в половину більше) тож на правах старшої половини, бажаю вам, спробувати всі стилі танцю подружнього життя, а потім вальсувати ніжно і трепетно підтримуючи одне одного.
kostyanika відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, пам"ятаю ваш чудовий вірш! По доброму заздрю, колись, сподіваюсь, і ми відсвяткуємо 38 років)) Дуже дякую!!!
)) может, как-нибудь потом расскажу
