Вчера ещё в глаза глядел, Вчора заглядав у очі,
А нынче - всё косится в сторону! А нині вперто їх відводить в бік
Вчера еще до птиц сидел,- Вчора ще сидів пів ночі,
Всё жаворонки нынче - вороны! Сьогодні б з радістю подалі втік!
Я глупая, а ты умен, У тобі мудрість всіх царів,
Живой, а я остолбенелая. Перед тобою ж оніміла я,
О, вопль женщин всех времен: О, крик жінок усіх часів:
"Мой милый, что тебе я сделала?!" «Коханий, що тобі зробила я?»
И слезы ей - вода, и кровь - І сльози їй вода, і кров –
Вода,- в крови, в слезах умылася! Вода, - в крові, в сльозах умилася!
Не мать, а мачеха - Любовь: Не мати, мачуха – Любов:
Не ждите ни суда, ни милости. Не знає ні суду, ні милості.
Увозят милых корабли, Крадуть коханих кораблі,
Уводит их дорога белая... Веде кудись дорога довгая….
И стон стоит вдоль всей земли: І чути стогін по землі:
"Мой милый, что тебе я сделала?" «Коханий, що тобі зробила я?»
Вчера еще - в ногах лежал! Учора ще в ногах сидів,
Равнял с Китайскою державою! Порівнював мене з державою
Враз обе рученьки разжал,- Обидві ручки відпустив, -
Жизнь выпала - копейкой ржавою! І доля видалась невдалою!
Детоубийцей на суду Дітовбивцею на суді,
Стою - немилая, несмелая. Стою – немила, несмілива я,
Я и в аду тебе скажу: Я і в аду скажу тобі:
"Мой милый, что тебе я сделала?" «Коханий, що тобі зробила я?»
Спрошу я стул, спрошу кровать: Питаю я все навкруги:
"За что, за что терплю и бедствую?" За що, за що терплю й бідую я?
"Отцеловал - колесовать: Замість цілунків - батоги,
Другую целовать",- ответствуют. Карає: «Іншу зацілую я».
Жить приучил в самом огне, Привчилась жити у вогні
Сам бросил - в степь заледенелую! Він кинув, щоб заледеніла я!
Вот что ты, милый, сделал мне! Ось, що ти наробив мені!
Мой милый, что тебе - я сделала? "Коханий, що тобі зробила я?»
Всё ведаю - не прекословь! Все знаю – і без каяття!
Вновь зрячая - уж не любовница! Прозріла – тому що не коханка!
Где отступается Любовь, Де відступає почуття,
Там подступает Смерть-садовница. Там ходить тихо Смерть- косарка.
Самo - что дерево трясти! - Даремно дерево трясти! -
В срок яблоко спадает спелое... Само впаде насіння зрілеє….
- За всё, за всё меня прости, - За все, за все мене прости,
Мой милый,- что тебе я сделала! «Коханий, що тобі зробила я?»
Смелость уже в том,что все понимают,КАК звучит Цветаева на русском...Здесь ведь не просто слова,а магия их звучания,мелодия,дух...Если мы читаем переводы с незнакомого нам языка,это совсем другое.Прочтение воспринимается,как оригинал.Я читала Бодлера в переводе Эллиса и других...Это несравнимо.Как он звучит НА САМОМ ДЕЛЕ,я не знаю.Поэтому и восхищаюсь твоей смелостью,я бы не сумела...Да и не рискну.
kostyanika відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сумна історія кохання...Чому ж так буває? Хто дасть відповідь на це питання? 
