Все одно нам нічого не вдасться,ні вірш,ні картина
у нас очі і руки ростуть не туди і не звідти
кам'яніє в долонях м'яка і піддатлива глина
і виходять лиш статуї,тільки не люди й не діти
так і діти немає куди і ніде не сховати
свої недо- і пере-,що нам заважають, як завше
та й ніщо не поможе:ні щастя,ні сІм'ї, ні хати
ані коїтись,квапитись,рук своїх не покладавши
і не треба листів, в тебе все як було так і буде
і трудитись не треба, бо в більших масштабах це смішно
і не варто на повні старатись душитися груди
і встигати усюди,на місці топтатись поспішно
у невдалому світі, в невдалу погоду і пОру
ми невдахами звемось і цим між собою ми схожі
ми дурні,ми обмежені, ми на життя важкохворі
нам нічого не вдасться, і ми не вдалися давно вже
