Шепоче сад, десь шурхіт роздається;
Старі дерева дивляться в ставки;
Вода блищить, неначе хвиля б'ється,
Тріпоче вітер сухість на стерні...
Шляхетність саду дивної постави,
Розкутість пахощів, що линуть знов,
Нас кличуть в мрії вічності і слави,
Де квітне істинна життя любов.
Де все розквітло, знову народило,
Дало духм'яний вічний урожай,
Та відцвіло і смутком загубило
Такий щасливий в світі рідний край...