Avante-Garde.
Останній листопад
Перед походом у вічність,
Де марево і темна непересічність.
Метальний ексгібіціонізм,
В парку серед монотонних призм,
Об’єктивів, необ’єктивних звинувачень
На адресу тих, хто хоч щось побачив.
Світанок прекрасний, коли тверезий,
Синиця в руках, на тілі – протези.
І не питай навіть мене чи інших
Про обрані теми ранкових віршів.
Як жалібний ангел в крові
Я рахую на пальцях свої чайові
І пхаю в кишені з дірками,
Ніби завтра вже не настане.
А поряд бігають діти в бинтах,
На тілі – протези, синиця - в руках.
