Я проведу тебе за обрій,
Де осінь розправляє крила,
Де вже розтоптано всі квіти,
Де ніжність ми свою згубили.
Я проведу тебе за обрій,
Нам не вернутися до літа
І почуттям у наших душах
Ніколи не затріпотіти...
Я проведу тебе за обрій,
Нічого не лишу собі на згадку,
Серпневим вітром мені доля
Відповіла на всі загадки.
Я проведу тебе за обрій.
Скажу:"Лети! Тепер ти- вільний!"
Ніколи я не буду поруч,
Душа спустошиться повільно...
