НЕ ЙДИ...
Я-чорна вітка у зеленім гаї,
Криниця спрагла,що всихає без води.
НЕ ЙДИ...
Тебе я прошу та благаю:
На мить лишися ще,
НЕ ЙДИ!
Не розставай з вранішньою росою,
Тебе друга візьме в полон красою,
Її любов,як спалах блискавки весною,
Що все змітає на своїм путі.
НЕ ЙДИ!
Вже в попелі туга на серці буде
За моїм тихим догодливим словом
І ти захочеш переміни у житті,
Та тільки знай-тебе я більше не прийму,
Бо вже не виживу серед миттєвої грози.
Почуття мої всі скам"яніють,
Як застигає вхолоді осінній сад.
НЕ ЙДИ!
У серці місця для весни не буде-
Там буде тільки вічний листопад...
