Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Юхниця Євген: Одягає кожушками сніг - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Анатолій Віннік, 23.11.2015 - 22:47
Виходить, ми вже - множина.Слова стародавні - проникливі. Їх у словнику - тма і тма. Відкриємо їм наші вікна! Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, пане Анатолію!!! Це з цього комашника, тема!!)))) Письменник - формує мову та її цеглинки!
Анатолій Віннік, 22.11.2015 - 15:02
Пейзажно живий натюрморт.Тонке і глибоке зображення. Словесно короткий "бігборт"- Мов короткометражка! (Як враження). Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пане Анатолію, так і планував "короткометражку", яка б запам,яталась м,яким снігом, який одягає і одягає дерева Тільки слова вжив (декілька) стародавні, навмисне, захотілося - щоб їх знову вживали...
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, Исаак!!! Рад Вас читать все время!!!! А тут...Вы ещё и украинский вспомнили!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!))))))))))) (Хотя тут несколько слов их устаревших...)
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
От-от, цей настрій і малював)))))))))))))))))
Принц Флорізель, 22.11.2015 - 12:26
фінал гарний...мов дитяча казка пригадується різдвяні фільми...глінтвейн і кекси
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Принце!!! чомусь теж побачилася в уяві картинка, намагався її передати засобами слів та форми, коли в першому рефрені сніг - падає - як і де заманеться, а у другому - виникає від всього - радість!
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вот, где ты был, ревнивый неприятельМоих лихих литературных гущ? Так долго нам не пачкал матом скатерть Обедов звёзд, морей, земли и туч... Ты даже – в омерзеньях невезуч. Что ж, вновь – возник? ревнивый доставатель Чужих витых накошенных снопов. Талдычишь сетью пойманной Дораде, Огрев ее корёжностью брусков, Про то,что не цветешь в лесу венком?)) Я рад, читай меня, мой неизвестный, Ругающийся, о-себе-шный Весник. Когда годами кто-то ходит в Галерею - В конце-концов и такт его светлеет! 29.03.10 р. Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, Неоніла!!! (завжди забуваю написати, що у Вас -поетичне ім.я!!!!!!!!!)
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пані Людмило!!! Щось серденько запейзажило)))))
|
|
|