« Мені однаково, чи буду
я жить в Україні, чи ні»
Т. Шевченко
Як немає долі, то не буде й волі.
Як не піднімайся, а чекає дно.
Як не намагайся вибитись у люди,
а не помічають люди все одно.
Не обов'язково бути отаманом,
генієм, героєм, бардом голосним.
Все одно не будеш усіма відразу.
Все одно підемо у кінці ніким.
Все одно читають вірші одиниці.
Все одно співають не твої пісні.
Все одно? А може – безвісті пропали,
полягли рядками на чужій війні?
За життя визнАння мають одиниці
і, якщо й співають, то не їх пісні...
Та тоді печуться пишні паляниці,
якщо зерна вчасно сіють сіячі.
Мінор...мінор... Я розумію, мало причин для мажору, та ми – ті ще горішки!
Трішки підкоректувала. Потрібна Ваша думка. http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629216
I.Teрен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00