Він захотів , щоб день і ніч були завжди .
Світило сонце й зорі ясні вночі зоріли .
Він захотів , щоб на землі
завжди любили .
Любили всі , лунав щоб сміх ,
бо ту любов він дав -
для всіх !
У дотику солодкім рук ,
в серцях живе вона і в снах .
Нема її лиш там , де страх .
Він захотів , щоб день і ніч були завжди .
Його любові скрізь сліди :
в саду квітучім , в солов 'ях ,
в потоці музики дзвінкої ,
в польоті вітру
і в очах закоханих - стільки любові !
Вона є скрізь .
Дзвінка , як сміх .
Вона для кожного - й для всіх !
Дякую, Lana P.! 
