Дяченко Віра Іванівна - вчитель фізичної культури. Здається, не було в нашій 17-й школі учня, який би не знав цієї людини. З перших днів школи ми всі любили уроки фізкультури. На них завжди було цікаво, враховувались інтереси учнів, було бажання займатися спортом. Віра Іванівна знала підхід до кожної дитини. З часом розумієш, чим справжній учитель відрізняється від того, що просто працює вчителем. До всіх вона ставилася, як до своїх рідних дітей, вона дійсно нас любила.
Віра Іванівна прищеплювала любов до спорту, до хороших звичок, вона була більше, ніж просто учителем. Усі слова, сказані нею, здається, звучали тільки для тебе особисто, хоча поруч були й твої однокласники. На мою думку, це той момент, коли учитель вкладає душу у свою роботу, а серце своє віддає дітям. Дуже часто на перервах ми бігли до своєї Віри Іванівни поділитися своїми проблемами чи перемогами. Вона з радістю вислуховувала нас, підтримувала, давала поради.
Віра Іванівна, неймовірна жінка, вчитель, мати. Скільки любові, ніжності, терпіння вона віддавала своїм учням, а особливо мені. Віра Іванівна була дуже віддана своїй справі, любила працювати, творчо підходила до всього, за що бралася. Учителька створила нашу прекрасну гімнастичну пару: Лесю і Андрія. Це був надзвичайний проект. Думаю, що і зараз багато хто ще зможе пригадати цей номер, музику, а також дивовижні костюми, які Віра Іванівна шила власноруч. Про учительку можна говорити безкінечно… Вона була для мене не тільки вчителькою, але й порадницею.
Я дуже дякую Богу, що така людина була і назавжди залишиться у моєму житті.
Леся Косач, учениця СШ № 17 та СШ № 24.
ID:
637949
Рубрика: Поезія, Присвячення
дата надходження: 23.01.2016 12:58:32
© дата внесення змiн: 23.01.2016 12:58:32
автор: DVI
Вкажіть причину вашої скарги
|
