Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: Дивный сон - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Таню! Усе життя нам з братом не вистачала батька, тому ми робили все можливе, щоб наші діти, а потім і онуки жили у повноцінних сім"ях, та на жаль не все у наших силах... ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Людо! У кожного своє життя, своя доля, свої мрії і своя любов... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надійко!Я вже й не пам"ятаю, коли я його написала, по-моєму після Дня Перемоги, бо ж мені насправді так приснилося, от я й описала. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Миколо! У похоронці, що ми отримали було написано "пропав безвісти", тому ми завжди надіялись,..а може... ![]() ![]() ![]() ![]() Микола Холодов, 29.01.2016 - 16:24
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Миколо! Та ж я не мені одній судилася така доля. Я пам"ятаю, як у однієї сім"ї, яка теж отримала похоронку, після війни батько повернувся, то ми цілою ватагою бігали до їх будинку і просили розповісти як йому вдалося вижити і все запитували, чи не бачив він наших батьків... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Світлана Моренець, 29.01.2016 - 16:16
Такий проникливий вірш, від душі... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Світлано! Коли батько йшов на війну, нас у мами було троє: брату от- от маловиповнитися 3 роки, мені було чуть більше 1,5, а сестрі 2 місяці, а потім ще й лишились без хати, та ж ми прямо марили поверненням батька,..та несудилося... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Георгію! Усе своє дитинство ми з братом надіялись, що батько все ж повернеться... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Любов Вакуленко, 29.01.2016 - 13:39
"Я цветы ему ложилаК обелиску... на бетон..." Как-то само собой прочиталось окончание вашего стиха. Вечный покой вашему отцу и низкий наш поклон. ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Октябринко, і за увагу, і за чудове доповнення... ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталочко! Туга за батьком була невимовна, і в снах він часто приходив до мене, навіть якось приснилося, що я бачила, як він загинув, колись, як буде натхнекння я це опишу. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Світлано! Так вийшло, що свого батька я майже не пам"ятаю, а знаю, лише з розповідей мами і бабусі, та не дилячись на це він мені дуже часто снився, бо ж нам з братом дуже хотілося дізнатися про нього якнайбільше... ![]() ![]() ![]() ![]() |
|
![]()
|