Не знаходжу знайомого броду
Неспокійна, нестримна ріка
Ти мій княже, високого роду
Я – гусарського краю дочка.
Візерунки небачені в’яже
Осінь з листя, мов просить – читай!
Я про тебе намріяла, княже –
Знов приїдеш відвідать наш край.
Приспів:
Вночі весь світ у зоряній облозі
Босоніж перетну сузір’їв стрій
Нечутно всівшись на Чумацькім возі,
Полину у Чернігів золотий.
Там обвіяні вітром штандарти
Окриляють князівські полки
Може, мріять про тебе не варто,
Тільки знаю, що мрієш і ти.
Все пронизує трепет чекання
Я із ним нерозлучно живу
Може, наше гаряче кохання
І тримає цей світ на плаву.
