Грай, моя сопілонько,
Та й понад Карпатами,
Кленами, смереками,
Бризгів водоспадами.
Пливи понад горами,
Плаєм - полониною.
Де гуцул любується
Чічкою-дівчиною.
Линь Карпатським краєм,
Неси, буйний вітроньку
Той жаль понад скелями
Про чуму, про бідоньку...
Про чуму поганськую,
Що снується краєм,
Життя пообривані...
Всіх в обличчя знаєм...
Йде біда країною,
Землею , народом,
Що завжди пишався
Своїм генокодом !
Грай, моя сопілонько,
Хай почує Небо...
Нам би тільки воленьки...
Іншого- не треба !
Нам би тільки воленьки,
Решту - все подужаєм :
Ми ,- як мудра нація,
Із хворіб- одужаєм !
