Рідний двір і хатина,
В хаті ненька моя-
Найдорожча у світі,
Я ж бо донька твоя.
Памятаю завжди я
Твої очі ясні
І пісні колискові.
що співала мені.
Руки теплі, смагляві
Гріють ніжно мене.
Я до них пригорнуся
І журба обмине.
***
Серцю місця у грудях замало.
Воно рветься, болить і кричить:
- Відпусти мене, прошу, до мами!
Бо так тяжко без мами жить!