На веснянім порозі Великодних вітрів
Пролетів Ангел Божий, як Ти цього хотів...
Я до Тебе іду, може. надто поволі
У покутах гріхів свої власної волі.
На веснянім порозі, де воскресло життя,
Де із мороку смерті прийшло вороття,
Я до Тебе іду, я до Тебе - в дорозі,
Моя сутність уся - в ТРИЄДИНОМУ БОЗІ !
Я Тобі на поріг упаду буйним цвітом,
Я осиплю його білим яблуні квітом,
Щоб врожаєм прийти і до Спаса дозріти
І не гнотом зчаділим, а свічею горіти...
На веснянім порозі Великодних вітрів
Я до Тебе в дорозі, як Ти цього хотів
У молитві, у пісні, в душі і у слові...
На одвічнім порозі Твоєї любові !
Чудово... 
