Ви казали мені: Не кохай,
Це усе завдає лише рани
Ви казали мені : за межу
Не виходь у любові своїй!
Та долала я стереотипи,
І виходила часто за грані
Бо любила його дуже – дуже,
Часто думала – він тільки мій!
Пролітали роки мов хвилини,
Мала горя багато і сліз,
Він пішов воювать за Вкраїну,
Хоч би вітер словечко приніс!
Закінчились пекучії муки
І війна відгриміла давно,
У молитві складу свої руки
І скажу : треба бути удвох!
ПОетично!!! 
