Я хворію тобою – ти мій ніжний наркотик
Не збагну що зі мною робить твій ніжний дотик…
В самоті тут без тебе я з розуму сходжу
І шукаю себе але ніяк не знаходжу
Ти тримаєш мій світ і я вірю у твої слова
Я марю тобою хоч ти і така не збагненна
Ти загадка ціла для мого хворого розуму
Ні, ти ціла вселена що оживає мій світ
Ми тримаємось порізно але як це не дивно
Я тобою живу і вмираю повільно
Ти мій космос, твій погляд, твій ніжний дотик
Ти ангел мій юний, ти мій наркотик
Я торкатимусь пристрасно аж за хмарами
Серця твого а ти пробудиш мене чарами
І хай світ цілий вимре і хай все зірветься
Я все одно твій, коли тобі заманеться
Я чекати коли ти знову щось напишеш
І буду мріями жити що ти не забудеш
І твій ідеал я нестиму у серці схованим
Торкнися своїм поцілунком холодним
Моя королево я без права програти
Для тебе готовий знову воскресати