Заради тебе вірші пишу,
заради тебе дихаю, живу.
Заради тебе сподіваюсь на краще,
як билиночка у життєвому полі броджу.
На долю не нарікаю, зазираю у майбуття,
на краще життя сподіваюсь,
хоч віра моя слабка.
Таємниці думок - словами промовляю.
Долі корюся - не журюся.
Інколи тікаю сама від себе,
багато ж чого не вдається,
та серце не дає залишитись в журбі, калатає.
Розвійтеся з вітром пелюстки думок важких.
Бо ніщо не зміниться у Світі,
світять зорі, як завжди раніше,
тільки серце моє б'ється
з кожним днем значно тихіше.
