Привіт.
Пишу тобі листа, й не знаю навіть як почати.
У мене дуже є багато запитань, але й не знаю що спитати.
Я так давно чекала час, листа тобі цього віддати,
В середині листа вірші, але пробач, усі без дати.
Вірші присвячені тобі, тому що, думала про тебе,
Пробач за те, що всі сумні. Я просто, не могла без тебе!
Мені цікаво, як ти там? Чи думаєш колись за мене?
А я, присвячую усе віршам, коли нагадуюсь про тебе.
Як там життя? Здоров’я, рідні, мама?
Як є, ти сам? Чи є нова вже серця дама?
Як білий світ, чи милий він без мене?
Як ти живеш, коли не біля мене?
Пробач, що так, багато я питаю.
Пробач, але, без відповіді, серце краю.
Пробач за те, коли тобі так хочу написати,
Усі вірші, але пробач, на жаль без дати!
Кушнір Марина
Щиро! З теплотою!!! 
