Невеличка я пташина
В мене жовта сорочина
І краватка чорна є.
Мене кожен впізнає.
Я живу у місті, в парку,
Маю гарну маринарку –
Жовте, змішане з зеленим.
І хоч листя скинуть клени,
І прийде зима до гаю,
Я лишаюсь в ріднім краю,
Плід шукаю на обід,
Тішу співом людський рід.
Дім в дуплі мій, як годиться.
А зовуть мене…
(синиця)
Кажуть всі, що я гарненька.
Не велика й не маленька.
Маю пір’ячко пухнасте,
Помірковано рудасте,
Чорні крильця, хвіст і вуса,
Чуб на лобі, як серджуся.
Хоч не павич, не папужка,
Чорно-лазурова смужка
На крилі є, всім на втіху.
Їм насіння і горіхи.
Копіюю звуки-зойки.
Звуть мене ласкаво…
(сойка)
Дуже гарні загадки 
