Гуляю вулицями міста,
Де осінь – господиня щира,
З вбранням чудовим падолиста
У пануванні чудо-вира…
Скрізь вітер б’є у підворіття,
Співає пісню надто тихо,
Як колискову – суховіттю,
Щоб відвести осіннє лихо…
Де виснуть хмари коромислом,
Птахи летять далеко, в гості,
Повітря холодом все стисло
І дощ стоїть вже на помості…
Кружляє у танках барвисто
Завзята осені природа,
З калиновим рясним намистом,
Ніби жіночності вся врода…
Золотокоса осінь, гарна,
Щодо роботи,- то завзята,
Замріяна думками, хмарна,
Але щаслива та багата!
24.102016р.
