Гудуть славетні береги,
Дніпра широкого розлоги,
Де душам бути до снаги,
Де хвилі б*ються крізь пороги.
Луна в церквах великий дзвін.
Кого він кличе до світанку?
І б*є копитом сірий кінь,
Скидайте, хлопці, свитку-дранку!
Покрова кличе на поріг:
Голіть чуби, шаблюку в руки!
Ще ворог наш не всіх добив,
Здіймемо стяг, бо горе стука!
Козацькі сотні, - до знамен!
Моліться всюди, добрі люди!
Складем багаття із імен,
Покрова завжди з нами буде!