Болить душа за тебе, Україно,
Болить за тих кого не повернеш,
Кого земля товстим шаром укрила,
Чия відвага не бачила меж.
Болить й за тих, хто зараз у окопах.
Не спить, бо як же ж тут поспиш,
Коли свистить над головою пуля
І тіло в лютім холоді тремтить.
Чому несем ці незліченні втрати?
Невже так важко все це припинить?
Лишається нам тільки проклинати.
Не ті ми, в чиїх силах щось змінить.
