Осінній дощ і мир осінній
Нічого не зміниться вже
Бо небо є і небо синє
І світ - яйце не Фаберже
Бо суще
Творилось не день не ніч
Не місяць і навіть не рік
Бо суще
То сума людських наріч
Поразок падінь і бід
От знову говоримо про сумне
І просвітку вперто не бачим
Життя насправді таке нудне
Якщо не давати здачі
Не витискати зі звивин все
На що вони справді здатні
У світу напрочуд просте лице
І посмішка в нього братня
Та Каїн в халяві ховає ножа
Щоб Бога встотисячне вбити
І Землю йому ані крихти не жаль
Бо вбивця не вміє любити
дякую вам 
