Переспів КОКІН-ВАКА-СЮ
Листя бамбука
Шепочеться так ніжно,
Як і ми колись.
Самотній, в ніч зимову,
Я слухаю цей шепіт.
Життя пронеслось
Повз мене так нестримно,
Що й не зоглянувсь.
Як зміг, то так прожив я,
Сум й радість пізнаючи.
Якби то світ цей
Не був таким оманним –
Вірила б тобі.
Повірила б в кохання,
Трояндою розцвівши.
Життя – реальність,
Чи лише сновидіння?
Світ наш – марення?
Чи в тління дні перейдуть –
Хто правду нам розкаже?
Не затримую –
Іди. Я залишаюсь.
Долі присуд це.
Лиш згадувати буду,
Як квіт опав дочасно.
