Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шон Маклех: Довершено: Місто Вечора - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова), 08.05.2017 - 14:00
стільки запитань...і надзвичайнихх відповідей...
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радий, що Вам сподобались мої твори...
Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова) відповів на коментар Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова), 08.05.2017 - 20:59
навзаєм
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за увагу до моїх творів!
yaguarondi, 06.05.2017 - 22:54
І знов злітає Маклех над Землею, Щоб піддивитись зверху свій наступний вірш. Між днем і ніччю вечір є межею І місто Вечора нам підкида ідею: Обмеження – ось справжнє щастя. Віриш? Повір, і знайдеш свій Руан, з своєю колією... Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Такого цікавого відгуку я ще ніколи не отримуав... Пішов я шукати свій Руан...
Ем Скитаній, 06.05.2017 - 15:59
...а моє місто перетворено у в"язницю москалями-окупантами, бандюками і місцевими зрадниками... - дивно, але живуть у ньому тихо, розмірено, хоча і у злиднях...і більшість задоволена таким станом речей...дивно...
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння! Дякую за цікавий відгук!
Окрилена, 06.05.2017 - 02:41
Магічний вечір А кожна площа має свою Жанну і своє полум’я, Яке запалюють вдень – коли на потіху юрбі,
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за таке розуміння цього твору...
Променистий менестрель, 05.05.2017 - 19:24
Як завжди неповторно, Пане Шоне. Инопланетянин Я в чём-то словно инопланетянин… Не обделён я в старости восторгом… Мир полон мой Высокими Вестями – Лишь поделюсь – молва: «ряжусь я в тогу…»? Так и живу, не всеми понят Сердцем – Хоть по-другому я себя не мыслю… Возможно, рано те святыни сеем В незрелых душах – лучше быть немыми… Я в чём-то словно инопланетянин…, И этим счастлив, этим же несчастлив; В Миры другие с детства меня тянет – Их зов я слышу – мыслей светлых дали… Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий поетичний відгук!
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і розуміння!
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук! Радий, що Вам сподобалось!
zazemlena, 05.05.2017 - 16:06
Сутінки - хаос світла і темряви... з хаосу народжується світло , перемагаюче...а кожна людина-місто зі своїм вогнищем...може, Ви і не про це...але так і просяться аналогії
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за таке цікаве розуміння мого твору...
Олекса Удайко, 05.05.2017 - 14:05
Певно, в Нормандії, не гірше, ніж в Дубліні, раз пише про те досвідчений ірландець...
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нормандія просто відіграла неабияку роль в історії світу і в історії Ірландії зокрема. Крім того - парадокс - і Жанна дёАрк, і Еміль Верхарн загинул саме в Руані...
Олеся Лісова, 05.05.2017 - 13:50
Дуже хотілося б,Шоне щоб одкровення людські були не лише в темряві,а дивлячись одне другому у вічі.
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук! Світ нині такий, що люди приховують свої одкровення... Нажаль...
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Я нікуди не зникав... Доки буду жити - буду писати. Просто пишу вартісні твори не так часто... А невдалі твори я не виставляю...
|
|
|