Дітям нелегко без батьків,
Уже і в мене сивина.
І перш, як тато відлетів,
Мені такі сказав слова:
«Довіку бережи свій рід,
Ходи до храму по святах…
І пам’ятай батьківський слід,
І ці мої прості слова…
Для мене ти в житті – дитя,
А діти татові скарби.
Проходь із честю все життя,
Мого імення не зганьби!»
І зараз через стільки літ,
Як невблаганно час сплива.
Поки триває мій політ,
Храню в душі його слова:
«Довіку бережи свій рід,
Ходи до храму по святах…
І пам’ятай батьківський слід,
І ці мої прості слова…
Для мене ти в житті – дитя,
А діти татові скарби.
Проходь із честю все життя,
Мого імення не зганьби!»
