Як світло мене забуде,
Я хмарний вдягну жупан,
І буду тоді усюди,
Без звичок, без слів, без ран.
На землю поставлю пляму
(то буде звичайна тінь),
Свобода верне до тями,
Не буде уже хотінь.
Дощами пірну в калюжі,
Омию тіла хрестам,
І може тебе, мій друже,
Колись дочекаюсь там.