Моє гніздечко, краю милий,
Моє містечко між лісів!
Я і сьогодні весь щасливий,
Бо знов по парку твоїм брів.
Напивсь джерельної водиці,
Що сил і бодрості дає.
Пройшовсь, неначе по столиці,
Бо тут краса усюди є.
Будинки, корпуси сучасні,
Усі у зелені стоять.
Алейки й скверики прекрасні,
Тому до тебе так летять.
Щоб спочити, взяти сили,
Вдихнуть Карпатської краси,
Бо ще коли пани тут жили, –
Цілющі води віднайшли.
А ти зростав у нас, в окрузі –
І в шир, і в вись, і по красі.
Й тому в Вкраїні є в заслузі
Всі санаторії твої.
Мій Моршине, мій любий краю,
Моє гніздечко на землі!
Тебе, повір, я все кохаю, –
Ти світлий, рідний є мені.
В тобі провів я юні роки.
З тобою спогади мої.
А душу кормлять, наче соки
Донині панночки твої.
