(на 20-і роковини смерті: 1.07.1961 – 31. 08.1997)
Принцесо Діано, шляхетна принцесо Уельська...
Піано-п'яніссімо арфа тонує анге́льська...
Легкі переливи розталих у мреві мелодій,
Єгипетські схлипи і нашепи „Доді мій, Доді...”
Шумує невипитим щастям весільне шампанське,
Завмерло у траурних снах Королівство Британське,
Розхвилено хлипає кров'ю знесилена Сена,
Пелюстками уст промовляє Париж Джо Дасена...
На ложах гаптованих принци Уїльям і Гарі
Рубінами вистелять взір королівській тіарі.
Тіара самотня... Перлинно вона овдовіла –
На чо́лах тіари розвинулась лілія біла.
„Сонатою Місяця” ніч упливе за водою –
Луна переміниться... Ти відпливеш МОЛОДОЮ...
В небесних покоях, в трояндових хащах блакитних
Витатимеш ти серед крил між усмі́шок привітних,
Із поглядом Долі на вирок дочасної втечі
Зів'єш пелюшкове гніздо нерожде́нній малечі,
У відсвіті сяйва Мадонною зійдеш з Оранти,
У зорях падучих жаркі віднайдеш діаманти –
Рожевоатласно розтанеш у відзвуках вальсу...
... Твоя діадема вінчальна залишиться Чарльзу...
(З циклу "Вірші-некрологи, об'єднані ритмами вальсів",1997р.)
Зі збірки "...І все ж - неопалима". - Львів:Логос,2001.
Ірочко, тільки ви могли написати таку присвяту цій прекрасній жінці... 
...тепер уже на відстані Часу після фільму "Кейт і Лео" погоджуюсь, що "не можна жити Казкою"... 
