Моя подружка Ліра
До мене не хотіла
Приходити так довго,
Мабуть, дванадцять днів..
А я її чекала,
Все думала - гадала,
Чому ж вона до мене
Тепер не завітала?
Щось трапилось в дорозі?
Чи може на порозі
Зустріла іншого поета
Десь вона?
Я щось не так сказала ,
Не те я написала?
На мене сердиться
Тепер, мабуть, вона...
Я каву заварила, аж раптом...
Стук в віконце -
І Ліра тут з'явилась,
В кімнаті, ніби сонце.
,,Я осені допомагала -
Мольберти, пензлі,
Фарби роздавала.
Тепер до тебе завітала. "
І так просиділи ми
З Лірою на ганку.
Пили ми каву,
Розмовляли до світанку.
Все про кохання...
Та про чародійку осінь...
Як почуттями вона гра...
Та то уже історія друга.
Вересень 2017 рік.
Гарненько!Нехай дружба міцніє!
