Вітаю, пані Ірино, та звертаюсь до Вас, як обіцяв (сподіваючись на бонус Вашої уваги до моїх перекладів, у зв'язку з Вашими компліментами щодо мого відчайдушного "гуманістичного саможертовання" на користь популярізації укр-поезії в Росії і Світі та також на те, що в Вас знайдеться пара вільних хвилин...) із проханням швіденько глянути моїх 3-х новопечених "Антоничів" (два "Села" & "Ярмарок" - всі коротеньки та змістовно споріднені!). Будьде, будь ласка, якомога суворою критикинею! А іще (залежно від в.з. "бонуса" і часу, вестімо) є в мене одне особисте вельмі делікатне прохання до Вас. Один мій переклад Павла Тичини "Прорив" (з "Кримського ціклу", 1927), залишився дивним чином (на відмину від усіх інших моїх перекладів і творів...) абсолютно проігнорованим с боку "авторів сайту (= 0)" вже на протязі багатьох тижнів. Не думаю, що тут асоціація з "Кримом" грає 'куйсь ролю, але причини не розумію, бо я цей вірш вважаю одним із: найсильніших, найважливіших, та також (хоч се і зазалежно від смаку) - одним з найкрасивіших творів у всьому спадку Тичини, включно із ранньою творчістю. Цікаво що там в орігиналі досить виразно "підгулюють" розмір та ритм (Ваша улюблена тема! тому я, чесно кажучи, давно вже, іще покі перекладав, чомусь хотів дуже, щоб цей вірш прапився б на Ваши очі, щоб порадитись...) а іще там досить нестандартна рима... Я, на відміну від більшості моїх перекладів, вважаю цей переклад "Прорива" досить вдалим, може наче дуже вдалим (але саме це іноді може бути проблемою, бо від надмірного самозавдоволення певно також втрачаешь об'єктивність...) Не могли б Ви (звичайно, будь ласка, колись пізніше, не обов'язково зараз...) кинути око на цей "Прорив" та дати мені коротенький відгук?. Заздалегідь вже дуже-дуже вдячен Вам, за Вашу підтримку та допомогу! Ціную, поважаю, читаю, бажаю далі невтомно-невичерпних творчіх інспірацій, всіх благ, Герберт