«Не за таку я Україну згинув, –
Озвався патріота юний глас, –
Ніколи не ховався я за спини
І скуштував вогню в бою не раз.
Не про таку я мріяв Україну
І за цю мрію заплатив життям…
Мабуть, Всевишнього було на це веління,
Хоча для матері і досі я дитя.
Я не шкодую, що пішов так рано,
Тай з долею є марними торги,
Немало нас тоді зима забрала
Зі Світлодарської смертельної дуги.
Лиш одного, вкраїнці, я боюся,
Чи ж не дарма ми полягли в бою…
За Україну я і тут молюся,
Ви ж землю й гідність не зганьбіть свою!»
4.02.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
Не дарма і не марно, воля коштує дорого.Віками точиться визвольний рух, цей останній. Правда, в середині прихованих море. Народ, який уміє сміятись над собою - не здолати. Такі як Ви стоїте на сторожі здобутків сьогоденного руху. Успіхів Вам і натхнення.
як ни важко це усвідомлювати, але чомусь мені здається, що полягли вони дарма... 
Я впевнена, що ми досягнемо бажаної волі, шкода, дуже високу ціну платимо, людськими життями. 
