Колючий подих злої хуртовини
Обшарпав кущ й скотилися до ніг,
Солодко - кислі ягоди калини,
Пофарбувавши у багрянець сніг.
Нічний мороз розмалював віконця
І в бліднім світлі ранкової зорі,
Сніг заіскрився і на сході сонця
Злетілись до калини снігурі.
І на кущі про щось загомоніли
Червоногруді приятелі зими,
Знялися зграйкою й низенько полетіли,
Кинувши тінь на сніжні килими.
А я лишився в думах сам з собою
В холодних балощах засніжених дворів
Й дивився в даль наповнений журбою
Вслід відлетілих червоногрудих снігурів.